Нюрнберг про Бандеру все-таки писав!

Ще один міф, яким часто люблять ласувати політики проросійського спрямування: на Нюрнбергзькому процесі рух Бандери був названий, як злочинний та ним же засуджений.
Героїзації не підлягають!

Але давайте звернемося до більш надійного джерела - до самого трибуналу.

Перед вами документ 014-USSR - секретный циркуляр по айнзацгрупі С-5, датований 25 листопада 1941 року. У ньому констатувалося як достовірно встановлений факт, що "рух Бандери" (ОУН (б)) готує антинімецьке повстання на окупованих територіях з метою створення незалежної української держави. У зв'язку з цим Айнзацгрупі наказувалося всіх виявлених бандерівців після ретельного допиту розстрілювати, а протоколи допитів негайно відправляти командуванню.

Джерело:  Trial of the Major War Criminals

А ось ще один документ:

Звіт СД про події в Україні, датований 23 жовтня 1942 року. Німці стоять на підступах до Сталінграда, нацистські прапори майорять над обома вершинами Ельбрусу, а до Головного управління імперської безпеки надходить секретна доповідь: "Організація Бандери зайняла явно ворожу позицію по відношенню до Німеччини і вживає всіх заходів, аж до збройної боротьби, до відновлення незалежності України ».

Джерело: http://dibrov-s.livejournal.com/167597.html

Робимо висновки: Про визнання руху Бандери, як злочинного, тим більше на Нюрнбергзькому процесі не може йти мови, адже фактом залишається те, що ОУН протистояла німцям в другій світовій війні.

УПА в боротьбі проти гітлерівської Німеччини. Очима російського дослідника. Частина перша

Останнім часом російські "контрпропагандисти" почали поширювати чутки про те що у збройній боротьбі УПА для конфліктів з німцями місця не було. Пропонуємо ознайомитися з поглядом на проблему російського вченого історика:
Автор праці  "Деятельность вооружённых националистических формирований на территории западных областей УССР :1943-1949"  Гогун Александр Сергеевич

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Важнейший итог нашего исследования заключается в следующем. Мы должны признать фактическое существование в период с марта 1943 г. до конца 1949 г. вооружённых формирований Украинской повстанческой армии как наиболее сильной и массовой структуры националистического сопротивления в СССР 1940-х годов. Через ряды УПА за время её существования прошло около 100 тысяч человек. Это в целом больше, чем за тот же период в трёх партизанских антисоветских движениях в странах Прибалтики, вместе взятых. УПА продолжала борьбу против советской власти в больших масштабах и более длительный период, чем аналогичные повстанческие структуры в Польше. Этот факт приобретает ещё большее значение, если учитывать, что до Второй мировой войны Польша, Латвия, Литва и Эстония были независимыми государствами со своими вооружёнными силами, а у Литвы и Польши значительно более сильные, чем у Украины, традиции независимости.

В течение шести с половиной лет УПА смогла без сколько-нибудь существенной поддержки от какого-либо национально-государственного образования противостоять двум мощнейшим государствам рассматриваемого периода – нацистской Германии и Советскому Союзу.