"Насильницька українізація" частина третя

Щоб відкинути можливі звинувачення у однобокості (розгляд ситуації у Центральній Україні) звернемо свій погляд на "ісконнорусскій" Схід.Як там проходила "українізація"?

Знов-таки звернемося до результатів перепису населення за 1926 рік.
Вони цікаві нам у першу чергу тому, що вже три роки тривала українізація, і хоча її сенс був лише у зобов’язанні держслужбовців знати українську мову (під загрозою звільнення з роботи), українофоби стверджують, що результатом українізації було насильницьке записування в українці.

Давайте розглянемо округи, які тепер складають найсхідніші Донецьку і Луганську області:

Бачимо, що в північно-західних округах відсоток українців значно більший: у Артемівській - 72,5%, у Старобільській – 89,3%. У південно-східних – українців трохи більше 50%.

У Луганській і Сталінській округах великий відсоток складають росіяни – 42,7% та 34,2%, відповідно.

У Маріупольській – росіяни (18,5%) і греки (15,5%).
І ніяка українізація не змусила греків чи росіян записуватися українцями, тобто ніякої "насильницької українізації" не було, була лише вимога до чиновників знати українську мову, що, до речі, актуально і тепер.

"Насильницька українізація" частина перша: http://antynegacionism.blogspot.com/2013/01/blog-post_19.html

"Насильницька українізація" частина друга:http://antynegacionism.blogspot.com/2013/01/blog-post_9688.html

"Насильницька українізація" друга частина.І вновь продолжаєтся бой:)

Улюблена тема ісконніків - насильницька українізація, тому нам вкрай цікаве усе, що стосується самовизначення українців до періода українізації.
Знайти ж у такому випадку щось краще за перепис населення важко.
Тому ми власне до нього і звернемося.

А саме до перепису населення Києва 16 березня 1919 року проведеного більшовиками

Метою перепису було виявити етнічний склад населення Києва, а також рівень освіти. Національність опитуємих осіб записувалась згідно їх власних показань. Тому є і малороси і русини і українці (читайте примітку в самому низу).
*Нагадуємо, що політика коренізаії була започаткована XII з'їздом РКП(б) у квітні 1923 року в Москві.
А як ви самі бачите 16 березня 1919 року це задовго до 1923 року..і до перепису 1926 року також. І що ми бачимо ? А бачимо, що малоросів в 15.6 разів менше чим українців. А русинів аж 119 чоловік. Руських не відмічено взагалі. Русские (росіяни) є. Це добре підтверджує той факт, про який писалось ще в Киевской старине "русские (руськи) название не соответсвующее действительности что и осознается населением..малороссы название книжное и мало знакомое народу. Малоросами называют себя только учившиеся в школах"
                                                                      Титул книжки:

Перший лист:

Оглавление:

Найцікавіше. Національний склад Києва за результатами перепису на 1919 рік:

Ну і де ж ці малороси?!:)

Брехати можна скільки завгодно, але брехня скільки б її не було легко розбивається об таку тверду річ, як факт!

Виверти, мовляв джерело не заслуговує на довіру цього разу не пройдуть, джерело  кошерне:

Президе́нтская библиоте́ка и́мени Б. Н. Е́льцина — электронная библиотека в городе Санкт-Петербурге, Россия. Располагается в бывшем здании Сената и Синода на Сенатской площади,

Находится в ведении управления делами Президента Российской Федерации, бывшего заказчиком проекта; кандидатура директора библиотеки подлежит согласованию с Правительством Российской Федерации.

http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=73424

А ось і обіцяна примітка добровільності визначення опитуваного населення :

джерело 

P.S Питання до ісконніков: Де саме поділися малороси і коли відбулася насильницька українізація?

"Насильницька українізація" перша частина

Оскільки ісконніки доводять,що Україну населяє українізоване "насєлєніє Юго-Западной Руси",а результати перепису 1926 року для них невигідні:http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_26.php,то з їхнього боку часто звучать нічим не аргументовані заяви про те,що більшовики під час "насильницької українізації" ледве не зі зброєю у руках змушували своїх "русских" підданців писатися "украинцами" — не зважаючи на те, що службова інструкція вимагала від переписників фіксувати народність (саме "народність", не "національність") за самовизначенням.Тобто,ким людина схоче,тим вона і буде.

Жиромская В.Б., Киселев И.Н., Поляков Ю.А. Полвека под грифом "секретно": Всесоюзная перепись населения 1937 года. — М.: Наука, 1996. — С. 16.


Мало того,що доказів немає, даним переписів такі їхні заяви також суперечать.
Візьмемо,наприклад, Лубенський округ, населення якого у 1926 р. на 96,9%(http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_26.php?reg=1982) складалося з українців.
Райони у складі Лубенського округа були такі:

(Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М.: НКВД РСФСР, 1926. — С. 182)

Якщо накласти їхні назви на карту Полтавської губернії,ми побачимо,що Лубенський округ знаходився на території Лубенського, Миргородського, Хорольского і південної частини Лохвицького повітів.
Людей,що розмовляли малоросійською мовою,серед населення перерахованих повітів у 1897 р. нараховувалося 95% ( 1), 97,1% ( 2), 96,6% ( 3) и 95,8% ( 4) відповідно.

Де наслідки українізації?