Показ дописів із міткою українізація. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою українізація. Показати всі дописи

вівторок, 14 січня 2014 р.

Про фальсифікації довкола Голодомору

Нова рубрика, присвячена фальсифікаціям історії довкола Голодомору 30х рр минулого століття.

Стрічку старту доручаємо розрізати Вассерману: 

У своїй статті з промовистою назвою "Я—сталинист" і у подальшому у інтерв'ю з аналогічною назвою, намагаючись "мінімізувати" втрати українського народу під час голоду 30х рр. вiн заявляє наступне:





 "На Украине демографическая убыль населения, то есть разница между тем, что было фактически, и тем, что могло бы быть, если бы не было никаких потрясений, составляет три миллиона, но из них избыточная смертность всего миллион, а остальные два — это люди, ушедшие на работу в новые промышленные регионы. В новых местах они указывали национальность «русский», потому что только фанатичному сепаратисту могла прийти в голову мысль называться презрительной польской кличкой «украинец». В нашей лексике этому соответствует слово «провинциал». Только после введения паспортов с графой «национальность» появилась система учета не со слов самого учитываемого. Поэтому получается громадная убыль населения Украины, но только ничтожная часть (не более трети) связана с голодом. Если просуммировать данные демографической убыли всех регионов, пораженных голодом, набирается 7 миллионов, но если взять статистические данные по стране в целом, то демографическая убыль — 3 миллиона, а все остальное — такая вот миграция".

джерело

Чи варто казати, що все це неправда? Але його брехня цікава, бо її спростування руйнує опосередковано ще кілька і дещо робить зрозумілим. Отже, почнемо з статистики. Зрозуміло, що перевіряючи йогоо слова про українців, які нібито не бажали записуватися українцями за межами УРСР ми звертаємося до результатів переписів і як це не дивно дізнаємося, що за результатами перепису 1939 року найбільша українська діаспора на території СРСР проживала в Казахстані, де жодної українізації зроду не було: аж 658319 чоловік!

звідси

 ...але можливо раніше ситуація була іншою? Складність порівняння даних з результатами перепису 1926 року полягає у тому, що у 1926 році територія, на якій пізніше утворилася Казахська РСР ще входила до складу Росії, але я підрахую, а ви маєте можливість перевірити ці розрахунки: за даними перепису 1926 року на територiях, якi у подальшому увiйшли до складу Казахстана (Уральська, Тургайська i Семипалатинська областi, пiвнiчна частина Закаспiйської областi, Букеївська губернiя i пiвденна частинi Оренбурзької губернiї, Акмолинськомий,Атбасарський,Кокчетавський i Петропавловський повiти, пiвнiчнi частини Джетисуйської губернiї, Сирдар'їнської й Самаркандської областей) 




нараховувалося 860201 украiнцiв

...й звідси

Ну і де відповідність заявам про те, що "В новых местах они указывали национальность «русский», потому что только фанатичному сепаратисту могла прийти в голову мысль называться презрительной польской кличкой «украинец». В нашей лексике этому соответствует слово «провинциал». "??

 Як бачимо, писалися, ще й як! 

Чому я взяв територію Казахстану? Тому що там відбувалося найбільш суттєве зростання кількості українців порівняно з результатами перепису 1897 року(у 1897 роцi там налічувалося 79573 чол. чиєю рiдною мовою була "малоросiйська"

 звідси , а Вассерман значно спрощує нам завдання пояснюючи таке зростання виключно міграцією. Як бачимо, скільки ниточці не крутитися, а кінець у брехні завжди поганий. 

P.S. отже, стає зрозумілою ще одна причина брехати про буцімто неіснуючий народ. Оголоси народ неіснуючим і зникає купа проблем з минулим. У т.ч. з різними геноцидами. Адже саме формулювання геноцида, потребує наявності "народа—жертви". ... ну і коли вам хтось наступного разу скаже, що назва "українець" принизлива і наші предки її не сприймали або що українізація була насильницькою  дайте йому це прочитати. Як бачимо, Вассерман блискуче спростував міф про насильницьку українізацію (справді, що "на волі" змушувало людей "всупереч їхній волі" писатися українцями)?

вівторок, 16 квітня 2013 р.

Як українці українізації "опиралися"

У період з 17 по 25 серпня 1920 року у тогочасній столиці радянської України місті Харкові пройшло Второе Всеукраинское совещание по просвещению у матеріалах якого було зафіксовано: 918 "Просвіт" створених самим населенням. 
Нагадаю: це за ТРИ роки ДО початку політики українізації (курс на коренізацію було узято на квітневому 12 з'їзді РКП(б) у 1923 році. У тому ж році КП(б)У узяла курс на українізацію)





                                 "...украинская стихия снесла или сносит безоговорочно всякие препятствия на свем пути..."

пʼятниця, 29 березня 2013 р.

Українізація Кубані ДО початку політики українізації

Справжня удача! Нарешті до нас потрапив справжній раритет-Український буквар виданий на Кубані ще до початку політики українізації — у 1918 році!

Існує думка (помилкова), що до початку більшовицької українізації (1923 рік) ніяких українців на Кубані (як і скрізь) не було.
Саме тому для нас важливе кожне свідчення про "українськість" ДО цього часу.
Отже:

У 1917 році кубанські вчителі організували свій з'їзд. У резолюції педагогічної секції з'їзду була відзначена необхідність "негайного введення на навчання рідною мовою". Учасники з'їзду декларували, що кількость російських і українських шкіл повинна відповідати кількості російського чи українського населення. З'їзд вирішив розпочати видання дитячої літератури українською мовою.

Для повноти картини слід додати кілька штрихів:
як писала у 1860-і роки Иллюстрированная газета про єкатеринодарську гімназію, її учні "на занятиях говорят только на малороссийском языке, читают только "Энеиду" Котляревського и "Кобзаря" Шевченко"( Корреспонденция из Екатеринодара // Иллюстрированная газета. 1869. № 23). В 1871 році директор Первой Кубанской учительской семинарии Г. Крижанівський писав, що "русский язык был для воспитанников на столько далеким, как и старославянский". Як писав Г. Крижанівський російською в деяких станицях ніхто не розмовляв.

P.S. невдовзі після того, як з'їзд кубанських вчителів ухвалив рішення розпочати видання дитячої літератури українською мовою у місті Краснодарі було надруковано Український буквар, який витримав два видання:1917 і 1918 рр.
Увага питання: хто і яким чином Насильно українізував™ Кубань, якщо до початку політики українізації (коренізації) лишалося щонайменше 5 років?

субота, 16 лютого 2013 р.

"Насильницька українізація" частина третя

Щоб відкинути можливі звинувачення у однобокості (розгляд ситуації у Центральній Україні) звернемо свій погляд на "ісконнорусскій" Схід.Як там проходила "українізація"?

Знов-таки звернемося до результатів перепису населення за 1926 рік.
Вони цікаві нам у першу чергу тому, що вже три роки тривала українізація, і хоча її сенс був лише у зобов’язанні держслужбовців знати українську мову (під загрозою звільнення з роботи), українофоби стверджують, що результатом українізації було насильницьке записування в українці.

Давайте розглянемо округи, які тепер складають найсхідніші Донецьку і Луганську області:

Бачимо, що в північно-західних округах відсоток українців значно більший: у Артемівській - 72,5%, у Старобільській – 89,3%. У південно-східних – українців трохи більше 50%.

У Луганській і Сталінській округах великий відсоток складають росіяни – 42,7% та 34,2%, відповідно.

У Маріупольській – росіяни (18,5%) і греки (15,5%).
І ніяка українізація не змусила греків чи росіян записуватися українцями, тобто ніякої "насильницької українізації" не було, була лише вимога до чиновників знати українську мову, що, до речі, актуально і тепер.
"Насильницька українізація" частина перша: http://antynegacionism.blogspot.com/2013/01/blog-post_19.html
"Насильницька українізація" частина друга:http://antynegacionism.blogspot.com/2013/01/blog-post_9688.html


субота, 9 лютого 2013 р.

Ач як покойнікі стрєляют!:)


Більшовицькою насильницькою українізацією ще й не пахло, а "малороси" вже наголосували"!!!:)))
Україна. Результати виборів. Київ. 1917 р.
Вибори гласних в Городскую Думу відбулися 23 липня 1917 р.
Вибори депутатів на Всероссийское учредительное собрание 26, 27, 28 жовтня 1917 р.



Загальне число киян, що взяли участь в голосуванні:
1)Міська Дума — 173 478
2)Всеросійські установчі збори — 185 351

Як видно населення Києва показало свої національні уподобання. Також видно, що відбувалась активна націоналізація населення (розпад соціалістичного блоку і перерозподіл населення в національні блоки), а також політизація-радикалізація (більшовики)
Невеличке пояснення:
а)Партії, які входили до складу Соціалістичного блоку:
россійскіе соціалъ-революціонеры
соціалъ-демократы-меньшевики
Бундъ
б)Партії, які входили до складу Українського блоку:
Селянська спілка, Совет крестьянских депутатов, Українські есери, Українські соціал-демократи
Пояснення також, на мою думку потребує непропорційно високий %, який набрали більшовики порівняно з загальноросійськими 24%. Тут, швидше за все, справа у тому, що солдати голосували за місцем перебування, а солдати, які перебували в тилу не хотіли повертатися на фронт. Згадайте — більшовики були найбільш послідовними прихильниками припинення війни.
джерело:
Всероссийское Учредительное собрание. 1917 год в документах и материалах.
Год выпуска: 1930
Автор: Под ред. М. Н. Покровского и Я. А. Яковлева. Подготовил к печати И. С. Малчевский
Жанр: Сборник материалов
Издательство: М., Л.: Государственное издательство
Формат: DOC
Качество: OCR без ошибок
Количество страниц: 220
================
або список всіх депутатів

http://www.hrono.ru/biograf/bio_u/uchredit.php

вівторок, 5 лютого 2013 р.

ІзмѢна!

стосовно використання етноніму "українець" у Російській імперії

Ось що писала Імператриця Олександра Фьодоровна своєму чоловіку у буремному 1914 році :

Мой милый, дорогой Ники.

Я пораньше легла в постель, так как очень устала — опять был безумно занятый день, и когда девочки в 11 часов ушли спать, я простилась с Аней. Утром она опять была со мной очень нелюбезна, вернее, даже груба, а вечером явилась гораздо позже, чем ей было позволено прийти, и странно вела себя со мной. Она сильно флиртует с молодым украинцем, тоскует и жаждет тебя, и по временам чрезвычайно весела. Она ездила с целой партией наших раненых в город (случайно) и очень веселилась в вагоне, ей страстно хочется играть роль и потом без конца рассказывать о себе и о том, какое она произвела впечатление


хотілося б запитати наших долюойобов (шановних ісконніков) :нетъ лі здѢсь ізмѢны?
стаття ознайомлювальна, to be continued.

понеділок, 28 січня 2013 р.

"Насильницька українізація" друга частина.І вновь продолжаєтся бой:)

Улюблена тема ісконніків - насильницька українізація, тому нам вкрай цікаве усе, що стосується самовизначення українців до періода українізації.
Знайти ж у такому випадку щось краще за перепис населення важко.
Тому ми власне до нього і звернемося.

А саме до перепису населення Києва 16 березня 1919 року проведеного більшовиками

Метою перепису було виявити етнічний склад населення Києва, а також рівень освіти. Національність опитуємих осіб записувалась згідно їх власних показань. Тому є і малороси і русини і українці (читайте примітку в самому низу).
*Нагадуємо, що політика коренізаії була започаткована XII з'їздом РКП(б) у квітні 1923 року в Москві.
А як ви самі бачите 16 березня 1919 року це задовго до 1923 року..і до перепису 1926 року також. І що ми бачимо ? А бачимо, що малоросів в 15.6 разів менше чим українців. А русинів аж 119 чоловік. Руських не відмічено взагалі. Русские (росіяни) є. Це добре підтверджує той факт, про який писалось ще в Киевской старине "русские (руськи) название не соответсвующее действительности что и осознается населением..малороссы название книжное и мало знакомое народу. Малоросами называют себя только учившиеся в школах"
                                                                      Титул книжки:


Перший лист:


Оглавление:


Найцікавіше. Національний склад Києва за результатами перепису на 1919 рік:

Ну і де ж ці малороси?!:)
Брехати можна скільки завгодно, але брехня скільки б її не було легко розбивається об таку тверду річ, як факт!
Виверти, мовляв джерело не заслуговує на довіру цього разу не пройдуть, джерело  кошерне:

Президе́нтская библиоте́ка и́мени Б. Н. Е́льцина — электронная библиотека в городе Санкт-Петербурге, Россия. Располагается в бывшем здании Сената и Синода на Сенатской площади,
Находится в ведении управления делами Президента Российской Федерации, бывшего заказчиком проекта; кандидатура директора библиотеки подлежит согласованию с Правительством Российской Федерации.
А ось і обіцяна примітка добровільності визначення опитуваного населення :



P.S Питання до ісконніков: Де саме поділися малороси і коли відбулася насильницька українізація?







середа, 9 січня 2013 р.

"Насильницька українізація" перша частина

Оскільки ісконніки доводять,що Україну населяє українізоване "насєлєніє Юго-Западной Руси",а результати перепису 1926 року для них невигідні:http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_26.php,то з їхнього боку часто звучать нічим не аргументовані заяви про те,що більшовики під час "насильницької українізації" ледве не зі зброєю у руках змушували своїх "русских" підданців писатися "украинцами" — не зважаючи на те, що службова інструкція вимагала від переписників фіксувати народність (саме "народність", не "національність") за самовизначенням.Тобто,ким людина схоче,тим вона і буде.



Жиромская В.Б., Киселев И.Н., Поляков Ю.А. Полвека под грифом "секретно": Всесоюзная перепись населения 1937 года. — М.: Наука, 1996. — С. 16.


Мало того,що доказів немає, даним переписів такі їхні заяви також суперечать.
Візьмемо,наприклад, Лубенський округ, населення якого у 1926 р. на 96,9%(http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_26.php?reg=1982) складалося з українців.
Райони у складі Лубенського округа були такі:

(Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М.: НКВД РСФСР, 1926. — С. 182)




Якщо накласти їхні назви на карту Полтавської губернії,ми побачимо,що Лубенський округ знаходився на території Лубенського, Миргородського, Хорольского і південної частини Лохвицького повітів.
Людей,що розмовляли малоросійською мовою,серед населення перерахованих повітів у 1897 р. нараховувалося 95% ( 1), 97,1% ( 2), 96,6% ( 3) и 95,8% ( 4) відповідно.








Де наслідки українізації?