"Насильницька українізація" перша частина

Оскільки ісконніки доводять,що Україну населяє українізоване "насєлєніє Юго-Западной Руси",а результати перепису 1926 року для них невигідні:http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_26.php,то з їхнього боку часто звучать нічим не аргументовані заяви про те,що більшовики під час "насильницької українізації" ледве не зі зброєю у руках змушували своїх "русских" підданців писатися "украинцами" — не зважаючи на те, що службова інструкція вимагала від переписників фіксувати народність (саме "народність", не "національність") за самовизначенням.Тобто,ким людина схоче,тим вона і буде.

Жиромская В.Б., Киселев И.Н., Поляков Ю.А. Полвека под грифом "секретно": Всесоюзная перепись населения 1937 года. — М.: Наука, 1996. — С. 16.


Мало того,що доказів немає, даним переписів такі їхні заяви також суперечать.
Візьмемо,наприклад, Лубенський округ, населення якого у 1926 р. на 96,9%(http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_26.php?reg=1982) складалося з українців.
Райони у складі Лубенського округа були такі:

(Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М.: НКВД РСФСР, 1926. — С. 182)

Якщо накласти їхні назви на карту Полтавської губернії,ми побачимо,що Лубенський округ знаходився на території Лубенського, Миргородського, Хорольского і південної частини Лохвицького повітів.
Людей,що розмовляли малоросійською мовою,серед населення перерахованих повітів у 1897 р. нараховувалося 95% ( 1), 97,1% ( 2), 96,6% ( 3) и 95,8% ( 4) відповідно.

Де наслідки українізації?