вівторок, 14 січня 2014 р.

Про фальсифікації довкола Голодомору

Нова рубрика, присвячена фальсифікаціям історії довкола Голодомору 30х рр минулого століття.

Стрічку старту доручаємо розрізати Вассерману: 

У своїй статті з промовистою назвою "Я—сталинист" і у подальшому у інтерв'ю з аналогічною назвою, намагаючись "мінімізувати" втрати українського народу під час голоду 30х рр. вiн заявляє наступне:





 "На Украине демографическая убыль населения, то есть разница между тем, что было фактически, и тем, что могло бы быть, если бы не было никаких потрясений, составляет три миллиона, но из них избыточная смертность всего миллион, а остальные два — это люди, ушедшие на работу в новые промышленные регионы. В новых местах они указывали национальность «русский», потому что только фанатичному сепаратисту могла прийти в голову мысль называться презрительной польской кличкой «украинец». В нашей лексике этому соответствует слово «провинциал». Только после введения паспортов с графой «национальность» появилась система учета не со слов самого учитываемого. Поэтому получается громадная убыль населения Украины, но только ничтожная часть (не более трети) связана с голодом. Если просуммировать данные демографической убыли всех регионов, пораженных голодом, набирается 7 миллионов, но если взять статистические данные по стране в целом, то демографическая убыль — 3 миллиона, а все остальное — такая вот миграция".

джерело

Чи варто казати, що все це неправда? Але його брехня цікава, бо її спростування руйнує опосередковано ще кілька і дещо робить зрозумілим. Отже, почнемо з статистики. Зрозуміло, що перевіряючи йогоо слова про українців, які нібито не бажали записуватися українцями за межами УРСР ми звертаємося до результатів переписів і як це не дивно дізнаємося, що за результатами перепису 1939 року найбільша українська діаспора на території СРСР проживала в Казахстані, де жодної українізації зроду не було: аж 658319 чоловік!

звідси

 ...але можливо раніше ситуація була іншою? Складність порівняння даних з результатами перепису 1926 року полягає у тому, що у 1926 році територія, на якій пізніше утворилася Казахська РСР ще входила до складу Росії, але я підрахую, а ви маєте можливість перевірити ці розрахунки: за даними перепису 1926 року на територiях, якi у подальшому увiйшли до складу Казахстана (Уральська, Тургайська i Семипалатинська областi, пiвнiчна частина Закаспiйської областi, Букеївська губернiя i пiвденна частинi Оренбурзької губернiї, Акмолинськомий,Атбасарський,Кокчетавський i Петропавловський повiти, пiвнiчнi частини Джетисуйської губернiї, Сирдар'їнської й Самаркандської областей) 




нараховувалося 860201 украiнцiв

...й звідси

Ну і де відповідність заявам про те, що "В новых местах они указывали национальность «русский», потому что только фанатичному сепаратисту могла прийти в голову мысль называться презрительной польской кличкой «украинец». В нашей лексике этому соответствует слово «провинциал». "??

 Як бачимо, писалися, ще й як! 

Чому я взяв територію Казахстану? Тому що там відбувалося найбільш суттєве зростання кількості українців порівняно з результатами перепису 1897 року(у 1897 роцi там налічувалося 79573 чол. чиєю рiдною мовою була "малоросiйська"

 звідси , а Вассерман значно спрощує нам завдання пояснюючи таке зростання виключно міграцією. Як бачимо, скільки ниточці не крутитися, а кінець у брехні завжди поганий. 

P.S. отже, стає зрозумілою ще одна причина брехати про буцімто неіснуючий народ. Оголоси народ неіснуючим і зникає купа проблем з минулим. У т.ч. з різними геноцидами. Адже саме формулювання геноцида, потребує наявності "народа—жертви". ... ну і коли вам хтось наступного разу скаже, що назва "українець" принизлива і наші предки її не сприймали або що українізація була насильницькою  дайте йому це прочитати. Як бачимо, Вассерман блискуче спростував міф про насильницьку українізацію (справді, що "на волі" змушувало людей "всупереч їхній волі" писатися українцями)?