Справжня удача! Нарешті до нас потрапив справжній раритет-Український буквар виданий на Кубані ще до початку політики українізації — у 1918 році!
Існує думка (помилкова), що до початку більшовицької українізації (1923 рік) ніяких українців на Кубані (як і скрізь) не було.
Саме тому для нас важливе кожне свідчення про "українськість" ДО цього часу.
Отже:
У 1917 році кубанські вчителі організували свій з'їзд. У резолюції педагогічної секції з'їзду була відзначена необхідність "негайного введення на навчання рідною мовою". Учасники з'їзду декларували, що кількость російських і українських шкіл повинна відповідати кількості російського чи українського населення. З'їзд вирішив розпочати видання дитячої літератури українською мовою.
Для повноти картини слід додати кілька штрихів:
як писала у 1860-і роки Иллюстрированная газета про єкатеринодарську гімназію, її учні "на занятиях говорят только на малороссийском языке, читают только "Энеиду" Котляревського и "Кобзаря" Шевченко"( Корреспонденция из Екатеринодара // Иллюстрированная газета. 1869. № 23). В 1871 році директор Первой Кубанской учительской семинарии Г. Крижанівський писав, що "русский язык был для воспитанников на столько далеким, как и старославянский". Як писав Г. Крижанівський російською в деяких станицях ніхто не розмовляв.
P.S. невдовзі після того, як з'їзд кубанських вчителів ухвалив рішення розпочати видання дитячої літератури українською мовою у місті Краснодарі було надруковано Український буквар, який витримав два видання:1917 і 1918 рр.
Увага питання: хто і яким чином Насильно українізував™ Кубань, якщо до початку політики українізації (коренізації) лишалося щонайменше 5 років?
Існує думка (помилкова), що до початку більшовицької українізації (1923 рік) ніяких українців на Кубані (як і скрізь) не було.
Саме тому для нас важливе кожне свідчення про "українськість" ДО цього часу.
Отже:
У 1917 році кубанські вчителі організували свій з'їзд. У резолюції педагогічної секції з'їзду була відзначена необхідність "негайного введення на навчання рідною мовою". Учасники з'їзду декларували, що кількость російських і українських шкіл повинна відповідати кількості російського чи українського населення. З'їзд вирішив розпочати видання дитячої літератури українською мовою.
Для повноти картини слід додати кілька штрихів:
як писала у 1860-і роки Иллюстрированная газета про єкатеринодарську гімназію, її учні "на занятиях говорят только на малороссийском языке, читают только "Энеиду" Котляревського и "Кобзаря" Шевченко"( Корреспонденция из Екатеринодара // Иллюстрированная газета. 1869. № 23). В 1871 році директор Первой Кубанской учительской семинарии Г. Крижанівський писав, що "русский язык был для воспитанников на столько далеким, как и старославянский". Як писав Г. Крижанівський російською в деяких станицях ніхто не розмовляв.
P.S. невдовзі після того, як з'їзд кубанських вчителів ухвалив рішення розпочати видання дитячої літератури українською мовою у місті Краснодарі було надруковано Український буквар, який витримав два видання:1917 і 1918 рр.
Увага питання: хто і яким чином Насильно українізував™ Кубань, якщо до початку політики українізації (коренізації) лишалося щонайменше 5 років?
Немає коментарів:
Дописати коментар