Полонізми і здоровий глузд.Перша частина

Одна з найулюбленіших "фішок" наших опонентів полягає у "звинуваченнях" на адресу української мови.Мовляв, у цих мовах (українській і польській) є схожі слова (те, що обидві ці мови слов'янські,а отже у них є пласт загальнослов'янської лексики такими "прохвєсорами" ігнорується:))
Але оскільки нас у першу чергу хвилюють запозичення,давайте відкриємо таку працю, як Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край снаряженной Императорским Русским географическим обществом 7-й том "Евреи Поляки Малоруссы (Cтатистика, сельский быт, язык)" С-Пб 1872 год і з'ясуємо які саме запозичення мають місце...)

Читаємо:

Як видно з наступного, кажучи про "русскій" і "южно-русскоє нарєчіє" автор має наувазі малоросійську-українську мову:

отак от:

І наостанок про справжні запозичення в українській з польської мови (їх близько 70):
http://ruthenia.info/txt/tyschenkok/zapoz/14.html

І про українізми у польській (їх понад 1500): Джерело: Совтис, Н.М. (2010) Запозичення з української мови в польській дієслівній лексиці. Наукові записки. Серія "Філологічна". Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 22-23 квітня 2010 року "Міжкультурна комунікація: мова - культура -особистість", Вип.14. pp. У статті досліджуються українські лексичні запозичення в польській дієслівній лексиці. Аналізується етимологія назв, час фіксації в польській мові. Звертається увага на особливості та специфіку функціонування запозичень у польській та українській мовах. Досліджується адаптація українізмів до норм польської літературної мови.

От власне і все.Оскільки наші опоненти не можуть нам "нічого інкримінувати" окрім неякісного списка запозичень,який ми розглянемо далі питання про полонізми можна вважати вирішеним на користь української мови. Українська не лише не є їхньою жертвою, але як виявилося справила вирішальний вплив на розвиток та формування не лише російської, але і польської мов.