Йоган Коль: Що до віку, то малоросійському народу належить пріоритет перед великоруським народом

*Україна в очах інформаторів Наполеона, невеличкий екскурс по книжкам

*Ланселот Лоутон - коротка історія величі України очима британця

*Гарет Джонс - той хто казав правду

Йоганн Георг Коль  (Johann Georg Kohl, 1808—1878) — географ і мандрівник - уродженець міста Бремена, жив у Російській імперії з 1837 по 1841 рік. У 1837 році він опинився в Петербурзі і вступив на службу до графа Олександра Строганова. Разом з ним Коль об'їздив значну частину імперії і залишив опис своїх мандрів, куди увійшли твори про Петербург, Москву та Україну. Коль був людиною спостережливим і надзвичайно уважним до дрібниць, все побачене він досить докладно записував у свої щоденники. Повернувшись в 1838 році в Німеччину видав низку праць: «Petersburg in Bildern und Skizzen», «Reisen in Innern v. Russland und Polen», «Reisen in Südrussland» і «Die deutschen Ostseeprovinzen» Коль, визначний учений і мандрівник, основоположник антропогеографії, переїхав цілу Україну від Харкова до Одеси і від Одеси до Перемишля.


Що стосується України то:
...Йоганн Коль навіть визначив території поселення «великоросів» і «малоросів». «Великороси населяють виключно центральну Росію, де у старій країні московитів є їхня справжня колиска, – пише він. – Малороси, навпаки, населяють південну Росію (йдеться про південну частину Російської імперії), особливо область Дніпра, де в старому Києві потрібно шукати їхню колиску». «Вже давно доведено, – пише далі Коль, – що відносно віку малоросійському роду належить навіть пріоритет перед великоруським народом». Далі Коль аргументує прикладами відмінність української та російської мов. А далі зазначає, що в Росії російська мова «піднялася в тіні тріумфуючого московського прапора до загальноприйнятої мови літератури. Це тому, що всі офіційні документи, листи, книги тощо пишуть у всій Малоросії та Великоросії на цьому діалекті, а в усіх школах та інститутах навчання проводиться мовою Великоросії»...

"...особливо цікавим для сьогоднішнього читача є пророцтво Коля щодо майбутнього українського народу: «Абсолютно ясно: якщо колись велетенське тіло російської держави знову буде розпадатися, то Малоросія буде однією з тих частин, які добровільно відокремляться від нього». Причиною слабкості України, в тім числі й політичної, він називає роздробленість. Отже, подорожні нотатки Йоганна Коля і через 200 років не втратили своєї актуальності..."

"...– За якими ще ознаками вирізняють європейські мандрівники Україну й українців?
– Таких ознак дуже багато. Наприклад, той же Коль звертає увагу на відмінність українського одягу від російського й польського. Те ж він говорить і про кухню та побут українців. Зокрема, він пише, що «рутени (русини) живуть краще й охайніше, ніж поляки… Також кухня їхня смачніша, а столи накриваються набагато щедріше». Подорожуючи Галичиною, він підкреслює, що «грабіж і вбивство тут трапляються дуже рідко..."

Оригінальне видання 1844 року, голандською мовою

  "відносно віку малоросійському роду належить навіть пріоритет перед великоруським народом" ( Ja het is voor lang bewezen, dat aan den Klein-Russen stam, what den ouderdom aangaat, de voorrang boven den Croot - Russichen toekomt), (ст.291)

"De Ukraine en Klein-Rusland"  Johann Georg Kohl 

Джерело

Оригінальне видання 1841 року на німецькій мові

Джерело

T. Die Ukraine. Kleinrussland

Johann Georg Kohl (Autor)

(нове перевидання на німецькій мові 2012рік США)

Джерело

Коль, визначний учений і мандрівник, основоположник антропогеографії, подорожував Україною від Харкова до Одеси і від Одеси до Перемишля.

Спеціально звертає увагу Коль на житлові умови та побут, вказуючи, що українці „живуть у чистих хатах, які до тебе наче всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тиждня їх чистять, як це роблять голандці, але ще що два тиждні їх білять. Тому їх хати виглядають білі неначе свіжовибілене полотно”.

В іншому місці пише про хати коло Одеси: „ Я був здивований простотою хати ззовні. Лише жити в цій чепурненькій світлиці. На дворі було дуже жарко, а тут всередині мило та прохолодно. Повітря було гарне, свіже, запашне. Земля була вкрита травою, а на стінах зілля — все було чисте та чепурне. Що до цього я можу лише похвалити українців, якщо рівняти їх з поляками та москалями”.

А ще подібні вислови про Україну пише французький мандрівник Шарль-Луї Лесюр:
„Хати на Україні чисті й білі, як в Уельсі — мандрівникові здається, що він перенісся до Голяндії або до Норвегії. Нарід на Україні нагадує верховинців із Шотляндії..."

Кажучи про квітники, то в українських селах їх багато: „В неділю йдуть дівчата, рвуть величаві квіти і заквітчуються неначе князівни. Ба навіть ці українські стрункі дівчата так дуже люблять квіти, що в будні дні при роботі заквітчуються й тоді подобають на богинь флори. А, що вони люблять співати, то переживається по цих селах таке, що рідко деінде стрінеться. Жінки зайняті, найтяжчою працею, безустанку співають, мов солов'ї. І тяжко живо переказати читачеві лише словами цю повну життя картину”.
Джерело

_______________________________________________

Джерело
Панове читачі, заздалегідь просимо вас пробачення за аматорський переклад! Ця книга варта перекладу на українську мову, але нажаль навіть скопіювати текст не можливо, тому, якщо ви, наші шановні читачі, знайдете можливість допомогти нам, хоча б знайти ті речення про, які йдеться в статті - ми будемо вам дуже вдячні!