Українці на картинах видатного російського портретиста

*Україна на картинах російського передвижника, Констянтин Маковський, (1839р.—1915р.)

*Українці та запорожці на маловідомих полотнах Іллі Рєпіна

*Україна на полотнах Саврасова, Штернберга, Айвазовського та інших світочів живопису

Оскільки доволі наївне, але від цього не менш шкідливе уявлення про те, що українців вигадали поляки "в пику России" після поразки повстання 1863 року, а то і ледь не вчора- під час українізації більшовики, вперто поширюється українофобами, ми продовжуємо знайомити вас з доказами протилежного.

Цього разу знайомитися будемо з творчістю видатного російського художника- портретиста

Тропинина Василия Андреевича

Василь Андрійович Тропінін

(1776 - 1857 р.)

Видатний російський художник золотого століття, майстер портретного живопису. Академік живопису.

Василь Андрійович народився 19 березня в селі Карпівка Новгородської губернії. Його батько кріпак графа А. С. Мініха за чесну службу отримав особисту вільну. Завдяки турботам батька хлопчик чотири роки навчався в початкових класах Новгородської народної школи, де і захопився малюванням.

Незабаром майбутній художник в числі приданого дочки Мініха став кріпаком графа Моркова І. І.. Новий господар направив Василя під нагляд двоюрідного брата А. І. Моркова до Петербурга навчатися кондитерському ремеслу.

Олексій Іванович Морков відіграв у долі молодої людини значну роль. Побачивши картини Тропініна, він зумів переконати кузена відправити початківця- кондитера вчитися в Академію мистецтв. Тут Василь Андрійович провів шість років (1798-1804), однак навчання Тропінін не закінчив. Господар відкликав його у свій новий маєток в Україну.

Наступний період аж до 1823 Тропінін жив поперемінно в українському маєтку і графському будинку Моркова в Москві. Він виконував обов'язки кріпосного живописця і одночасно дворової людини. Картини Тропініна цього періоду несуть відбиток сентименталізму, обумовлений впливом В. Л. Боровиковського і Ж. Б. Греза. Тематичний діапазон творчості досить широкий: численні портрети, ікони для помісної церкви, жанрові сцени, які представляли побут українських селян.

У 1823 році граф Морков, поступившись тиску передової частини суспільства, надав Тропініну вільну. Звільнившись від кріпосної залежності, Василь Андрійович вирішив отримати статус професійного живописця. Тропінін представив на суд Ради Академії мистецтв свої найкращі картини (Жебрак старий, Портрет гравера Є. О. Скотникова, Мереживниця), і отримав звання "призначеного в академіки". У 1824 році за чоловічий портрет К. А. Леберехта йому було пожалуване звання академіка портретного живопису.

Потім художник оселився в Москві. Після академічної виставки він придбав популярність, коло його клієнтів розширився. Тропінін писав портрети московських дворян, купців, діячів культури, представників простолюду. Незабаром Тропінін придбав славу кращого портретиста Москви.

Тропінін Василь Андрійович своєю творчістю зробив величезний вплив на формування московської школи живопису, сприяв розвитку реалістичних тенденцій в російській художньому мистецтві.

Помер Тропінін 3 травня 1857. Похований художник на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Декілька картин художника:

Украинец с палкой. 1820

Молодой украинский крестьянин. 1820

Голова украинской девушки. Фрагмент. 1810-1820

Девушка-украинка в пейзаже. 1820

Девушка-украинка, собирающая сливы. 1820

Украинская деревня. Гроза. 1810

Портрет пожилого украинского крестьянина. Повторение портрета 1820 124

Украинская девушка с Подолья. 1800

Украинка в намитке. 1820

джерело