Виявляється, що серболужицький мовознавець Х. Шустер-Шевць ще від 1970-х років розглядає верхньолужицько-українські мовні паралелі
Предки українців і серболужичів були сусідами 1800 років тому на Азові і за часи Великого переселення народів пройшли звідти довгий шлях на захід до Сербії й Лужичини, зберігши мовні риси, спільні з мовою давніх сусідів – праукраїнською.
...
wona wono woni вона воно вони (чес., пол. ona ono oni),
nichtó ніхто (чес. nikdo, пол. nikt),
nikoho нікого (чес. nikoho, пол. nikiego),
tohodla, njech нехай,
šće ще!,
tež, phi, sebi, wotkal відкіль = zwotkel.
V: ćěkać тікати,
čuchać чухати,
hojić ~ гоїти, лікувати,
křiwdźić, łušćić, naswarić, nawabić,
pochadźeć походити,
podsuvać, почувати
porubać,порубати
přesunyć, причинити
rjehotać реготати,
słuchać, слухати
snědać, снідати
spalić, спалити
spěwać, співати
škrabać, шкрябати
wječerjeć - вечерять
zrozumić, зрозуміть
žortować.жартувати
VR: hrimać гримати
porać so поратися (чес. párati se, пол. parać się),
přitulić so, притулитися
smykać шукать
zanurić занурити
so. AV: darmo ~ дарма,
naraz наразі
nazdala здаля,
pomału, помалу
trochu трохи,
ćežko,тяжко
wěrno, вірно
wšelako всіляко,
zbliska.зблизька
AJ: dokładny, доклалний
wuski вузький (чес. úzki, пол. wąski),
łahodny, лагідний
lěpši, ліпший
najhorši, найгірший
najmudriši, наймудріший
najwyši, найвищий
nastupny, наступний
njebohi небіжчик,
njeporjadny, непорядний
płódny, плідний
pobožny, побожний
porjadny, порядний
runocasny,рівночасний
smuhaty, смугастий
ćežki, тяжкий
starodawny, стародавній
wbohi, вбогий
wědomy, відомий
wěrny, вірни
wěryhódny, вірогідний
wjerbowy, вербовий
wohidny огидний,
wotpowědny відповідний,
wukrajny іноземний,
zanjechany занехаяний,
SF: cholowy холява (чес. holínka, пол. cholewa),
hańba, ганьба
hospoda, господа
hra, гра
hriwna, гривня
kačka, качка
křiwda, кривда
kula, куля
kurjawa курява,
kwětka, квітка
lěšćina, ліщина
ličba, лічба
łoboda, лобода
mjeńšyna, меншина
nadźija, надія
swajba свайба (лівобережна Україна!),
płachta, плахта
podłoha підлога,
podoba, подоба
pokuta, покуття
poražka, поразка
potwora, потвора
přewaha, перевага
pycha, пиха
rodźina, родина
rostlina, рослина
rozmołwa, розмова
runowaha, рівновага
samota, самота
skiba скибка, хліб,
smuha, смуга
smužka, смужка
suchoćina сухоти,
škoda, шкода
trawička, травичка
třěcha, стріха (?)
wada, вада
waha, вага
wahi ваги,
wałtora вівторок (чес. úterek, пол.wtórek),
wěža вежа,
wotměna відміна,
zasada, засада
chorhoj корогва,
gwałt, гвалт
hospodar, господар
kačor, качур
kat, кат
keluch, келих
listonoš, листоноша
mjetel метелик!,
nahlad нагляд (чес. dozor, пол. nadzór),
nakład, наклад
napad, напад
napis, напис
nasyp, насип
pohlad погляд,
postup поступ,
počatk початок,
powětr повітря,
powjerch, поверх
přiklad, приклад
ptak,птах
pysk, писк
rězbar різьб’яр,
rjehot регіт,
rozhlad, розгляд
rozpad, розпад
rozum, розум
snědań, - сніданок
spěw, спів
tchór, тхір
wěchć віхоть,
wječer вечеря,
wječor вечір,
wotpočink відпочинок,
wuber вибір,
wuhler, вугляр
wuj, вуйко
wusy вуси (чес. vousy, пол. wąsy),
zastupnik заступник,
žort жарт,
župan.жупан
myto, мито
njebožatko бідне дитятко (порівн. "небіж" "небожата"),
paliwo, паливо
pasmo, пасмо
pochowanje, поховання
powěko!, повіки
smaha, засмага
slubjenie, шлюбування
wóčko вічко біл. вочкы,
wucho, вухо
wuhlo вугіль (чес. uhlí,пол. węgiel)
Як стверджується найменш споріднена до української російська (де фонетика взагалі не слов`янська) найбільш споріднена - верхньолужицька.
stworić / створити
na prikład / наприклад
tez pri tym /теж при тім
pokazuje/показує
na zasadach / на засадах
Korcma / корчма
ale / але
Dobre / добре
jako / як
tydźen / тиждень
Pytać / питати
čas / час
spiwa / співа (хор)
kotry / котрий
Фрикативное "г": hornjoserbski.
Шляхи українців і лужичан розійшлися принаймні 1400 років тому.
[як бачимо, українська більш спорідена з іншою слов'янською мовою - верхньолужицькою, але не з російською чи польською]
Предки українців і серболужичів були сусідами 1800 років тому на Азові і за часи Великого переселення народів пройшли звідти довгий шлях на захід до Сербії й Лужичини, зберігши мовні риси, спільні з мовою давніх сусідів – праукраїнською.
...
wona wono woni вона воно вони (чес., пол. ona ono oni),
nichtó ніхто (чес. nikdo, пол. nikt),
nikoho нікого (чес. nikoho, пол. nikiego),
tohodla, njech нехай,
šće ще!,
tež, phi, sebi, wotkal відкіль = zwotkel.
V: ćěkać тікати,
čuchać чухати,
hojić ~ гоїти, лікувати,
křiwdźić, łušćić, naswarić, nawabić,
pochadźeć походити,
podsuvać, почувати
porubać,порубати
přesunyć, причинити
rjehotać реготати,
słuchać, слухати
snědać, снідати
spalić, спалити
spěwać, співати
škrabać, шкрябати
wječerjeć - вечерять
zrozumić, зрозуміть
žortować.жартувати
VR: hrimać гримати
porać so поратися (чес. párati se, пол. parać się),
přitulić so, притулитися
smykać шукать
zanurić занурити
so. AV: darmo ~ дарма,
naraz наразі
nazdala здаля,
pomału, помалу
trochu трохи,
ćežko,тяжко
wěrno, вірно
wšelako всіляко,
zbliska.зблизька
AJ: dokładny, доклалний
wuski вузький (чес. úzki, пол. wąski),
łahodny, лагідний
lěpši, ліпший
najhorši, найгірший
najmudriši, наймудріший
najwyši, найвищий
nastupny, наступний
njebohi небіжчик,
njeporjadny, непорядний
płódny, плідний
pobožny, побожний
porjadny, порядний
runocasny,рівночасний
smuhaty, смугастий
ćežki, тяжкий
starodawny, стародавній
wbohi, вбогий
wědomy, відомий
wěrny, вірни
wěryhódny, вірогідний
wjerbowy, вербовий
wohidny огидний,
wotpowědny відповідний,
wukrajny іноземний,
zanjechany занехаяний,
SF: cholowy холява (чес. holínka, пол. cholewa),
hańba, ганьба
hospoda, господа
hra, гра
hriwna, гривня
kačka, качка
křiwda, кривда
kula, куля
kurjawa курява,
kwětka, квітка
lěšćina, ліщина
ličba, лічба
łoboda, лобода
mjeńšyna, меншина
nadźija, надія
swajba свайба (лівобережна Україна!),
płachta, плахта
podłoha підлога,
podoba, подоба
pokuta, покуття
poražka, поразка
potwora, потвора
přewaha, перевага
pycha, пиха
rodźina, родина
rostlina, рослина
rozmołwa, розмова
runowaha, рівновага
samota, самота
skiba скибка, хліб,
smuha, смуга
smužka, смужка
suchoćina сухоти,
škoda, шкода
trawička, травичка
třěcha, стріха (?)
wada, вада
waha, вага
wahi ваги,
wałtora вівторок (чес. úterek, пол.wtórek),
wěža вежа,
wotměna відміна,
zasada, засада
chorhoj корогва,
gwałt, гвалт
hospodar, господар
kačor, качур
kat, кат
keluch, келих
listonoš, листоноша
mjetel метелик!,
nahlad нагляд (чес. dozor, пол. nadzór),
nakład, наклад
napad, напад
napis, напис
nasyp, насип
pohlad погляд,
postup поступ,
počatk початок,
powětr повітря,
powjerch, поверх
přiklad, приклад
ptak,птах
pysk, писк
rězbar різьб’яр,
rjehot регіт,
rozhlad, розгляд
rozpad, розпад
rozum, розум
snědań, - сніданок
spěw, спів
tchór, тхір
wěchć віхоть,
wječer вечеря,
wječor вечір,
wotpočink відпочинок,
wuber вибір,
wuhler, вугляр
wuj, вуйко
wusy вуси (чес. vousy, пол. wąsy),
zastupnik заступник,
žort жарт,
župan.жупан
myto, мито
njebožatko бідне дитятко (порівн. "небіж" "небожата"),
paliwo, паливо
pasmo, пасмо
pochowanje, поховання
powěko!, повіки
smaha, засмага
slubjenie, шлюбування
wóčko вічко біл. вочкы,
wucho, вухо
wuhlo вугіль (чес. uhlí,пол. węgiel)
Як стверджується найменш споріднена до української російська (де фонетика взагалі не слов`янська) найбільш споріднена - верхньолужицька.
stworić / створити
na prikład / наприклад
tez pri tym /теж при тім
pokazuje/показує
na zasadach / на засадах
Korcma / корчма
ale / але
Dobre / добре
jako / як
tydźen / тиждень
Pytać / питати
čas / час
spiwa / співа (хор)
kotry / котрий
Фрикативное "г": hornjoserbski.
Шляхи українців і лужичан розійшлися принаймні 1400 років тому.
[як бачимо, українська більш спорідена з іншою слов'янською мовою - верхньолужицькою, але не з російською чи польською]
Немає коментарів:
Дописати коментар